- зчленовувати
- —————————————————————————————зчлено́вуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зчленовувати — ую, уєш, недок., зчленува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) книжн. Сполучати разом, в одне ціле (окремі частини чого небудь). 2) тех. Скріпляти, з єднувати (окремі деталі, секції чого небудь). 3) анат. Бути засобом рухомого чи напіврухомого з… … Український тлумачний словник
зчленувати — див. зчленовувати … Український тлумачний словник
з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі … Словник синонімів української мови